Самбірська

Інтерв’ю з Вікторією Слатвінською, головою ініціативної групи ЛОДА з питань розвитку туризму

На відміну від Львова, туристична Львівщина маловідома навіть в Україні. За всі роки незалежності, регіон лише частково розкрив свій потенціал. Попри те, що чимало туристичних напрямків досить успішно розвиваються, хаотичність і поодинокість не дають належного ефекту. Туристична сфера розпорошена і не працює, як злагоджений механізм. Словом, страва смачна, однак без жодних спецій.

Частково вину можна перекласти на обласну владу, яка досі вважала туризм, як щось дотичне. Мовляв, корисне, потрібне, однак саме по собі буде розвиватись. Як стверджував нинішній губернатор Василь Горбаль: «За розвиток туризму відповідають усі, а спитати немає з кого». Очевидно, з огляду на Євро-2012 та цілком реальної перспективи проведення зимової Олімпіади в 2024 році, було б помилково знову відпустити туристичну галузь безконтрольно у вільне плавання. Львівщину на рівні держави почали всерйоз розглядати як стратегічний для країни рекреаційно-туристичний центр. Знаючим людям не варто підказувати, як цей статус може вплинути на регіон. Подейкують, що чимало не бідних людей уже взяли низький старт. Так звані інвестори в чергу ще не шикуються, проте пильності ніхто не втрачає.

Віддати належне слід і ЛОДА. У будівлі на Винниченка чітко усвідомлюють відведену місію. Більше того, роль статиста керівництво Львівщини не влаштовує. Йдуть спроби зробити цей процес системним та структурним. Спеціально для того розпорядженням голови ЛОДА було створене окреме управління туризму, яке відділили від культури. Новостворена структура наразі на «голодному пайку», оскільки, як з’ясувалось усі виділені в цьогорічному бюджеті кошти попередник «проїв». Відтак, закономірними є питання яким чином буде розвиватися надалі туристична галузь і чи зможе регіон розворушити туристів вже найближчим часом? Якою буде промоційна діяльність новоствореного управління? Про це та інше розповіла в інтерв’ю Вікторія Слатвінська, голова ініціативної групи ЛОДА з питань розвитку туризму.

- Уже не секрет, що головою облдержадміністрації туризм визначений пріоритетним напрямком, - почала розмову Вікторія

Слатвінська. – Відповідно, постала необхідність його виокремити. Туризм досить інтегроване явище, яке переплітається з багатьма напрямками, однак розглядати його, як щось дотичне до культури, освіти чи іншої сфери було помилковим. Якщо беремо Львівщину, то навпаки усі галузі повинні працювати на туризм. Оскільки під цим криється розвиток усього регіону. Це фактично економіка – розбудова інфраструктури, розвиток автошляхів, будівництво аеропорту, нових залізничних віток. Відтак створення нових робочих місць, потреба в кваліфікованих кадрах, що безпосередньо вплине на розвиток освіти. В світі туризм є галуззю, яка найактивніше розвивається і залучає всі інші сфери, які автоматично роблять свій позитивний поступ.

- Очевидно, зміна курсу вимагає значних капіталовкладень. На прикладі Львова можемо зробити висновок, що промоція потребує значних коштів. Скільки грошей потрібно для реалізації проекту і яким ресурсом оперуєте зараз?

- Цього року, кошти, які були закладені в бюджеті для потреб колишнього управління культури та туризму на певні програми, уже використані. Як так сталося і чи ефективно це було зроблено питання очевидно не до мене. Однак деякі недоліки все ж таки були, хоча і спроби розвитку були. Останніми роками приділялась увага фестивалям та виставковій діяльності. Розпочали маркування шляхів для активних видів відпочинку і у початковому стані є програма по туристичному ознакуванню автомобільних шляхів загалом. Але не було системного підходу. Немає повної бази даних суб’єктів та об’єктів туристичної діяльності. Всю інформацію зараз збираємо по купках із різних установ та фірм, а часто і просто самі так би мовити, вручну. Зараз створюємо найповнішу базу даних туристичної області. Згодом це буде величезний інформаційний ресурс. Об’їжджаю всі наші райони, вивчаю особливості та потреби. Дуже цікаво. Потенціал величезний. Потрібно вивчити достеменно все, аби знати з чого можна ліпити туристичний продукт. Намагаємось визначити пріоритети в кожному районі зокрема. Шукаємо цікаві точки дотику, які потрібно розвивати. Відповідно готуємо проекти, а відтак буде зроблено подання для перегляду бюджету під наші певні програми. Зрозуміло, про суми говорити ще рано. Щиро сподіваємося, що наші бюджетні пропозиції будуть підтримані. Львівському регіону зараз приділяється особлива увага. На Львівщині чимало об’єктів історичної спадщини, які потребують значних капіталовкладень. У нас взагалі є що розвивати. В області є можливості для розвитку майже всіх видів туризму.

- А як щодо грошей інвесторів?

- Особисто жодного ще не бачила. Не варто забувати, що криза ще не минула. Люди ще бояться вкладати кошти, оскільки ще не бачать стабільної динаміки. Але орієнтуватися потрібно не тільки на іноземних, а й на внутрішніх інвесторів.

- Тобто, перший кроки самотужки?

- Наразі ми шукаємо цікаві пропозиції для інвесторів. Акумулюємо їх саме в управлінні, оскільки маємо більш розширений ресурс для пошуку інвесторів. Це питання на особистому контролі в голови облдержадміністрації. На порядку денному зараз питання інвестицій в Сколівський район, зокрема в Славське, Тисовець.

- Дотепер було багато сказано, фактично, про жалюгідний стан (якщо проводити паралель з європейськими аналогами) архітектурної спадщини. Якщо далі тягнути з реконструкцією, тоді…

- Зрозуміло, все побудоване не вчора і потребує втручання фахівців. Однак, на мою думку, першочергово потрібно розвивати інфраструктуру поблизу тих же замків. Люди туди їдуть кожного дня, а сервісу немає навіть мінімального. Потрібно, щоб автобус міг нормально доїхати і поблизу замку мав де припаркуватися. Санітарне місце необхідне, заклад харчування, інформаційна точка… Потрібно налагодити сервіс, аби привабити туриста. Паралельно готуємо документи для профільних міністерств, щоби профінансувати заходи з реконструкції пам’яток. За часів Австро-Угорщини до фортеці Тустань була підведена вузькоколійка. Навіть тоді належну роль відводили розвиткові інфраструктури. Жодного туриста не заманиш розбитими дорогами, жодними вигодами і закинутим, Богом забутим місцем.

Не треба ходити далеко. Цими вихідними в рамках міжнародного дня туризму ми провели благодійну акцію. Запросили 11 автобусів із школярами

Із різних районів області на екскурсії по Львову. Дуже готувалися. А найбільших нервів коштувало привезти їх по наших дорогах. Уявляєте?

- А чи можуть підсобити виручені гроші за квитки придбані туристами?

- Квитки коштують 5-10 гривень. Відомо, що замки на госпрозрахунку і якщо вони вважають вхід за таку суму рентабельним, то… мають на це, певно підстави і право. Втім таких цін ніде більше немає. Щонайменше вп’ятеро дорожче необхідно встановити вартість квитка. Зазначу, що ми плануємо переглянути квиткову систему. Але зараз ми можемо тільки порадити закладам щось переглянути в своїй роботі. Взагалі вважаю цікавим створення єдиного квитка з яким турист оплативши його раз, міг би потрапити з ним повсюди, що передбачає туристичний маршрут.

- Під час вояжів Львівщиною, знайшли щось нове чим привабити туриста?

- До уваги ми беремо всі місця, найперше відомі. Не обов’язково це архітектурні пам’ятки. У нас, зокрема, є підстава розвивати релігійний туризм. На Львівщині багато чудотворних місць до яких стікаються паломники. Шукаємо і нові місця, якими можна зацікавити людей. До речі, нами оголошена щодо того низка конкурсів. Зокрема, на створену інтернетсторінку lviv-land.com.ua запрошуємо присилати фотографії місць, які жителі нашого краю вважають цікавими, щоб показати туристам. Шукаємо місця, які досі були відомі локально. Цей конкурс проводиться під патронатом Василя Горбаля. За підсумками конкурсу визначимо найкращі і включимо їх до нових туристичних маршрутів. Переможці отримають гарні призи із рук Голови. У нас заплановано ціла низка конкурсів під патронатом Василя Михайловича. Взагалі дуже здорово, що він підтримає такі неформальні заходи. Наступним кроком, до речі, стане публічний конкурс на туристичну емблему Львівщини. Будуть відкриті обговорення.

- Які райони можете вже виокремити?

- Усі райони своєрідні. Оздоровчі курорти, такі як Трускавець чи Моршин привабливі по-своєму. Жовква, це, як на мене культурний центр. До речі, друге місто після Львова найбільш відвідуване туристами. Дуже цікавий згадуваний район Тисовця, Орявчика, де добре розвивається агротуризм. Справи йдуть непогано в тих районах де є добротні шляхи, під’їзди. Вже розроблено програми маркування активних видів туризму. Активний та агротуризм вважаю дуже перспективними. Все більше туристів хоче відпочинку на природі, на свіжому повітрі, пожити в простих умовах, поїсти смачну домашню їжу. А якщо додати до цього колориту елементарну інфраструктуру, то результат не змусить себе чекати. До того ж це чудовий спосіб перемогти проблему сезонності. Спочатку край став відомим гірськолижним відпочинком, але не всіх влаштовує те, що літом все стоїть і доводиться проїдати зароблене зимою. Ми сприятимемо розвитку активного відпочинку і влітку. Зокрема йдеться про розвиток шляхів для велоспорту, пішого спорту. За собою це веде згадане маркування шляхів. При чому воно повинно здійснюватися до норм європейських. Туристи їдуть туди, де відоме їм знакування, де нормальний сервіс і безперечно безпека. Ми не зможемо приймати туристів, якщо їм цього не гарантуватимемо.

- Тобто, те, що було стихійно, ОДА бере під свій контроль?

- Наше завдання усі напрямки систематизувати і допомогти тим, хто хоче якісно працювати в туристичній сфері. Зрозуміло, для когось окремо гроші давати ніхто не буде. Тим паче в області є 341 суб’єкт туристичної діяльності. Програми для фінансування будуть розраховані на перспективні райони. Щодо приватників, то для них буде «зелене світло». Один з напрямків нашої роботи – участь у різного роду державних і недержавних програмах.

Найближчими днями буде підписано розпорядження голови ЛОДА про створення координаційної ради з питань туризму. До неї увійдуть окрім чільників адміністрації, також силовики, представники громадськості, учбових закладів. Ця рада матиме дорадчий характер, однак, я думаю, що ці рекомендації будуть вагомі. В першу чергу для суб’єктів туристичної діяльності, оскільки є важелі впливу до тих, хто псуватиме створюваний імідж. Головна ціль створити цілісний туристичний продукт під назвою Львівщина. Під цим розуміється відомий у світі бренд, який гарантуватиме державна структура.