Захід присвятили підтримці родин українських Захисників і Захисниць, які перебувають у російському полоні чи вважаються зниклими безвісти.
Церемонія розпочалася із загальнонаціональної хвилини мовчання. Після цього під звуки Державного Гімну України та у супроводі військового оркестру 703-ї бригади підтримки замайоріли два прапори.
Почесне право підняти Прапор Надії було надано Оленці та Олексію Цегеликам, батько яких вважається зниклим безвісти з квітня 2025 року , та військовослужбовцю військової частини А 3817 Володимиру Вороняку.
Участь у церемонії взяли керівництво та працівники Самбірської районної державної адміністрації, військовослужбовці та небайдужі мешканці спільно з родинами українських Захисників і Захисниць, що перебувають у російському полоні чи вважаються зниклими безвісти.
Прапор Надії – це символом памʼяті, підтримки та віри у повернення українських Захисників і Захисниць додому. Білий колір стягу символізує надію на визволення та повернення, а чорний — біль і страждання через полон та невідомість долі зниклих безвісти.
Ініціативу встановлення Прапора Надії в Україні започаткував Герой України, Захисник Маріуполя та «Азовсталі» Сергій Волинський («Волина»), який сам пройшов російський полон.
«Ми чекаємо» — саме таким є головний сенс Прапора Надії.