Поняття «викривач» закріплене у двох ключових нормативно-правових актах України (Законі України «Про запобігання корупції» та Кримінальному процесуальному кодексі Україн (КПК). Проте визначення у цих законах відрізняються, що створює правову невизначеність і проблеми із захистом викривачів.

У чому різниця?

КПК (п. 16-2 ч. 1 ст. 3):
Викривач – фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, звернулася із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування.

Закон «Про запобігання корупції» (абз. 20 ч. 1 ст. 1):
Викривач – фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.
Тобто, відповідно до Закону, викривач - це не просто особа, яка дізналася про корупцію з будь-яких джерел чи стала свідком корупційних дій, а той - хто зіткнувся з таким правопорушенням під час певної діяльності. У КПК аналогічної вимоги до викривача немає.

Проблеми через розбіжності у визначеннях

КПК не деталізує зв’язок особи з джерелом інформації, фактично прирівнюючи викривача до заявника. Це суперечить Закону та звужує права викривачів і їхні гарантії захисту.

Суб’єктивне трактування статусу викривача слідчим/детективом, прокурором: рішення про підтвердження статусу викривача приймає слідчий/детектив, що створює корупційні ризики. Викривач може стати заручником такого підходу.

Що потрібно змінити?
Розв’язання зазначених проблем вимагає уніфікації визначення викривача в усіх нормативно-правових актах. Це дозволить сформувати єдиний підхід до реєстрації та здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень за участю викривачів та забезпечить їх комплексний захист як у межах кримінального провадження, так і поза ним.

НАЗК вже працює над необхідними змінами, щоб усунути законодавчі прогалини та покращити захист викривачів.

Як вважаєте, що ще потрібно для ефективного захисту викривачів? Діліться думками в коментарях!
