Основа соціальної захищеності працівника – офіційне укладання трудових відносин, виплата належної працівникові суми заробітної плати відповідно до чинного законодавства.
Адже, заробітна плата – одна з головних економічних категорій, яка поєднує інтереси працівників, підприємців та держави і, безпосередньо впливає на рівень життя населення. Нелегальна заробітна плата послаблює соціальний захист працівників, зменшує надходження до бюджетів та державних соціальних фондів.
Нелегальна зайнятість – це, звичайно, використання роботодавцями найманої робочої праці без належного оформлення трудових відносин. Для цього роботодавцями крім традиційного використовуються й інші способи: це так звані стажування чи застосування випробувального терміну або оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час. При цьому роботодавці здебільшого трактують ці поняття на свій лад, переконуючи себе, що на цей період можна працівників офіційно не оформляти.
Небезпека “тіньової” зарплати, як і “тіньової” зайнятості, полягає не тільки у тому, що бюджет недоотримує кошти, мінімізуються надходження до Пенсійного фонду, а особливо в тому, що люди не матимуть змоги отримати пенсію, яка відповідає рівню їхньої реальної зарплати.
Через несплату єдиного соціального внеску і податків наймані працівники втрачають страховий стаж та можливість одержання заробленої пенсії по старості, по інвалідності та в інших випадках, передбачених законодавством, адже пенсію буде призначено тільки з офіційно нарахованої суми заробітної плати. Отримання заробітної плати в “конверті” – це, перш за все, удар по пенсійних накопиченнях громадян, а відсутність запису в трудовій книжці і зовсім позбавляє працівників пенсійного стажу. Адже нарахування страхових внесків на обов’язкове пенсійне страхування здійснюється роботодавцем тільки виходячи з офіційної суми заробітної плати. Крім того, у разі виникнення потреби у придбанні, будівництві чи ремонту житла, навчання або лікування, громадянам, що отримують зарплату “в конверті”, буде вкрай важко отримати кредити потрібного розміру.
Таким чином, влаштовуючись на роботу неофіційно, працівник повинен чітко усвідомлювати: якщо зарплату виплачують “в конверті”, це означає, що роботодавець, швидше за все, не укладе трудовий договір, а також не здійснюватиме відрахування з неофіційної зарплати єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду, а це неминуче призведе до того, що :
– вимагатимуть працювати понад норму, а то і без вихідних без додаткової оплати праці;
– не буде гарантованого розміру заробітної плати (зокрема розміру тарифної ставки або посадового окладу працівника, доплат, надбавок та інших заохочувальних виплат), доплат за роботу в нічний час, за наднормативні роботи і роботу у святкові дні, а також індексації заробітної плати у зв’язку із зростанням індексу інфляції;
– не буде вихідну допомогу (середньомісячну зарплату) при звільненні працівника через скорочення штатів;
– не буде ніяких соціальних гарантій, передбачених для працівника;
– не буде права на відпустку, в тому числі, і на відпустку в зв’язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною, грошової компенсації за невикористану відпустку;
– не буде права на оплату тимчасової непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною;
– при досягненні пенсійного віку не буде права на реальну трудову пенсію;
– не буде права на достроковий вихід на пенсію (якщо робота пов’язана з шкідливими умовами праці);
– не буде права на охорону праці;
– не буде права на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, та, як наслідок – на отримання страхових виплат у разі травмувань чи профзахворювань;
– працівник не матиме змоги зареєструватись в центрі зайнятості як безробітний та отримати відповідну допомогу;
– відсутність офіційних доходів може бути підставою для відмови у призначенні різного виду допомог та субсидій;
– фахівця можуть звільнити у будь – який момент, без виплати вихідної допомоги, а можливо, і без оплати за виконану роботу. Отримати належний під час звільнення розрахунок в переважній більшості випадків вкрай складно, факт перебування в трудових відносинах з роботодавцем доведеться доводити у суді з допомогою свідків.
Тому сьогодення вимагає, щоб питання легалізації зайнятості жителів було в центрі соціального діалогу усіх сторін соціального партнерства.