Самбірська

Сьогодні, 21 грудня 2018 року, в сесійній залі районної ради відбувся мистецький захід, приурочений 80-ти річчю від дня народження видатного композитора Мирослава Скорика.

Ведуча заходу ознайомила присутніх із життєвим шляхом талановитого музиканта.
Під час концерту звучали музичні та пісенні композиції митця.
«Сьогоднішній захід був би справжнім подарунком для Мирослава Скорика. Композитор став би свідком того, як звучить його музика, як відчувають її виконавці та як чують її слухачі, адже музика – це дотик до душі, так само як і поезія», - зазначила заступник голови райдержадміністрації Леся Ленартович. 
З нагоди свята та 150-ти річчя створення Всеукраїнського товариства «Просвіти» ім. Т. Шевченка організаторів заходу та виконавців творів композитора нагороджено грамотами та подяками від Самбірського об’єднання ВУТ «Просвіта».
Довідково: 
Мирослав Скорик – видатний сучасний композитор, народний артист України, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка, кандидат мистецтвознавства. Народився митець у передвоєнному Львові 13 липня 1938 року в сім’ї галицьких інтелігентів.
Змалку сина привчали любові до музики. У родинному колі часто звучала пісня, хоча ніхто не був професійним музикантом. Батько грав на скрипці, а мати – на фортепіано.
В 1948 р., після посилення репресій родину Скориків було вислано в Сибір. Після смерті Сталіна, в 1953 році репресії послабшали і 1955 року 17-річному Мирославу дозволили повернутися до рідного Львова.
У 1955–1960-х роках навчається у Львівській консерваторії ім. М. В. Лисенка та у цей період Мирослав Михайлович бере участь у засіданнях Студентського Наукового Товариства, грає в студентському оркестрі.
В 1964 р. створює музику до стрічки Сергія Параджанова «Тіні забутих предків».
Викладав композицію у Львівській та Київській консерваторіях. З 2002 року до 2016 року Мирослав Скорик веде активну творчу та громадську діяльність.
Твори Мирослава Михайловича виконуються в різних країнах світу і всюди викликають захоплення своєю витонченістю й різноманітністю. Творчий доробок композитора по праву можна вважати неоціненним скарбом для сучасників і майбутніх поколінь.