Самбірська

19 листопада 2017 року, на кладовищі міста Чортків, Тернопільської області перепоховали останки 60 членів ОУН, розстріляних у 1942 році німецькими окупантами. Серед ідентифікованих загиблих - 27 мешканців Львівщини.

На урочистостях з цієї нагоди побувала делегація із  Самбірщини на чолі з першим заступником голови Самбірської райдержадміністрації Р. Біндасом  та Городищенським сільським головою В. Борусовським, а також  родичі загиблих Героїв с. Сіде.

Поїздка відбулась за сприяння народного депутата України Я.  Дубневича.

Захід урочисто розпочали із заупокійної літургії, яку провели у кафедральному соборі  Петра і Павла. Опісля представники влади, духовенство, делегації із Львівщини і Тернопільщини, рідні загиблих та мешканці міста, несучи фотографії героїв і співаючи патріотичних пісень, пішою ходою вирушили на місцеве кладовище, де провели чин погребіння та скорботне віче.

Голова Львівської ОДА Олег Синютка наголосив, що завдання кожного громадянина плекати пам'ять про героїв, що загинули у боротьбі за Україну. Сьогодні ми вшановуємо героїв, які були уродженцями Тернопільщини і Львівщини, тут вони знайшли спочинок у боротьбі за Україну, стали наперекір нацистським окупантам. Я переконаний, що сьогодні, коли ми утворюємо сильну, незалежну державу, ми повинні гордитися цими людьми, що стояли у витоків держави та армії.

Пошукові роботи з виявлення останків розстріляних українців розпочали у жовтні цього року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" спільно з історико-пошуковим товариством "Патріот". Відтак рештки загиблих вдалось відшукати на території Ягільницької сільради поблизу Чорткова.

Відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета зазначив, що спільними зусиллями за допомогою небайдужих мешканців нам вдалось віднайти останки 60 українців, зокрема це громадяни з Львівщини, а саме Самбірського, Дрогобицького та Жидачівського районів, сьогодні дуже приємно, що зібралось стільки людей, аби віддати шану героям, бо цей чин погребіння - це маленький вчинок, який ми можемо зробити для героїв.

Під час віче син провідника ОУН Василя Мельничука подякував присутнім за відновлення пам'яті про героїв і поділився спогадами про батька.

"Молоді хлопці боролися за вільну, незалежну Україну, не думали ні про посади, ні про матеріальні блага, мій батько в останньому листі з Чортківської в'язниці писав, що психологічно його ніхто не зламає, може знищити хіба що тіло", - розповів Мстислав Мельничук.

Після віче присутні поклали квіти до могили героїв і запалили лампадки.

Довідково:

Цього року в листопаді минуло 75 років з часу розстрілу німецькими окупантами,  великої групи українських патріотів, які були ув’язнені за активну участь у заходах щодо відновлення української державності у 1941 році та за підпільну діяльність. Усього в різних місцинах Галичини в цей час було розстріляно 100 людей. З’ясувалося, що серед розстріляних під Чортковом не менше 18-ти осіб є вихідцями з Дрогобицько-Самбірського регіону, які пройшли через дрогобицьку тюрму. В селі Сіде  (звідки й найбільше розстріляних) діяв осередок ОУН,  це був перший осередок на Самбірщині. Село було національно свідомим, дружнім, зорганізованим. Ще в польські часи оунівським осередком керував мешканець села Василь Дмитрович Кузик. Під час поїздки він сильно застудився і, захворівши на запалення легень, незабаром помер у 1937 році. Тоді організацію очолив Василь Попіль  з сусіднього села Кульчиці. У міжвоєнний період  та в часи «перших совітів» організаційна робота велася підпільно і вкрай обережно. З приходом німців ситуація змінилася: організаційна сітка дещо розконспірувалася. Оунівці повірили, що німці допоможуть збудувати Україну, а за якийсь час нові окупанти почали проводити арешти, у тому числі серед оунівців с.Сіде.

 У Сільці та навколишніх селах арешти провели в червні 1942 року. Схоплених відвозили до дрогобицької тюрми на вулиці Стрийській. Там ув’язнених тримали три місяці, пізніше ж повезли до Чорткова, де 27 листопада розстріляли. На місці розстрілу селяни з навколишніх сіл на заклик ОУН за одну ніч насипали могилу, на якій встановили високий хрест з тризубом і прапорами. Однак наступного дня гітлерівці могилу розкидали.