Самбірська

 22-е червня 1941-го року, 4:00 ранку, мить ..., і шквал крові, болю і смерті. Він тривав кілька довгих років, одних із самих довгих років в житті тих, кому вдалося пережити весь цей жах на нашій землі. А багатьом не вдалося. Не судилось пережити цю мить, адже це тільки мить у тисячолітній історії всього нашого людства. 

Кожен раз в цей День ми згадуємо. Згадуємо про тих, хто так і не повернувся з цієї війни. Про тих, хто кров’ю і потом відстоював нашу перемогу. Про тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані іншими людьми. Людьми, схожими на нас. З тими ж бажаннями, з тією ж жагою до життя...

Ніхто не забутий! Ніщо не забуте! Так ми говоримо своїм дітям. Ми стали передавати це з покоління в покоління. Ми закріпили цю пам’ятну дату в наших серцях.

З нагоди належного відзначення Дня скорботи і вшанування пам`яті жертв війни в Україні у цей день обмежено проведення розважальних заходів, приспущено Державний Прапор України з чорною стрічкою на адмінбудинках і спорудах державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій, внесесено відповідні зміни до програм теле- та радіомовлення, упорядковано меморіали, пам’ятники, могили загиблих у Другій світовій війні.