Самбірська

     Основним елементом високого врожаю є генетичний потенціал, закладений в здоровому насіннєвому матеріалі. Через насіння передається багато небезпечних хвороб, а саме зерно за хімічним складом є повноцінним живильним середовищем для розвитку багатьох мікроорганізмів, в тому числі і грибкових інфекцій.

     Рослини уражуються під час проростання насіння в грунті хворобами, які поширюються спорами з поверхні насінини, через грунт або з рослинних решток у грунті.

Збудники летючої сажки пшениці, ячменю зимують всередині насінини і проявляються при виколошуванні. Теліоспори твердої сажки потрапляють на зерно і грунт, розпорошуючись під час обмолоту та очищення зерна. Джерелом інфекції є заражене зерно, тара, сівалки. Рослини ячменю можуть заражуватись через грунт, оскільки теліоспори твердої сажки ячменю зберігаються в грунті до одного року. На інших зернових культурах теліоспори твердої сажки зберігають життєдіяльність у грунті лише два-три тижні і грунт не є джерелом інфекції. 

Серед найбільш поширених і шкодочинних хвороб є кореневі гнилі. Збудники цих хвороб передаються в основному через грунт (частково через рослинні рештки) та після проростання зерна уражують рослини злаків. До цієї групи хвороб належать: гельмінтоспоріозна, фузаріозна, церкоспорильозна, офіобольозна та ризоктоніозна кореневі гнилі).

Збудники хвороб що поширюються на листі, такі як борошниста роса, септоріоз, види іржі, гельмінтоспоріози, уражують сходи зернових культур, послаблюють їх ріст, зменшують кореневу систему і кущення, негативно впливають на загальний стан рослин. Майбутній врожай суттєво зменшують хвороби колосу (види сажки, фузаріозу, бактеріозу, альтернаріозу, септоріозу, оливкової плямистості, гельмінтоспоріозу та ін.) і хвороби, які уражують верхній прапорцевий листок (борошниста роса, септоріоз, види іржі, плямистості). Втрати від них можуть сягати половини загальних втрат урожаю. Тому протруєння насіння є обов’язковим елементом системи захисту злакових культур від найбільш шкодочинних хвороб на ранніх етапах розвитку рослини. Воно є найбільш економічно вигідним та екологічно безпечним заходом захисту посівів від хвороб. До того ж, тільки завдяки протруєнню можна захистити зернові культури від різноманітних сажкових хвороб. В період вегетації обробка посівів фунгіцидами не дає бажаного результату через неможливість блокувати розвиток міцелію збудника.

Залежно від фітосанітарного стану земель в господарстві, фітопатологічного прогнозу  стосовно розвитку тих чи інших хвороб і шкідників, сільськогосподарський виробник вирішує сам, якому препарату віддати перевагу. Для досягнення максимального ефекту протруйника діюча речовина повинна бути рівномірно нанесена на насінину. Тому, крім високоефективного препарату, потрібно забезпечити належну технологію обробки. Насіннєвий матеріал перед протруєнням має бути відкаліброваним, очищеним від домішок. Всі роботи з протруєння насіння виконують з дотриманням вимог техніки безпеки при роботі з пестицидами і агрохімікатами. Протруєне насіння належить зберігати в прохолодному сухому приміщенні з вентиляцією.  

Слід пам’ятати, що обробка насіння перед посівом дає змогу захистити рослини на перших етапах органогенезу (проростки, сходи і молоді рослини у фазу кущення). На пізніх етапах за епіфітотійного розвитку хвороб без обробки фунгіцидами уникнути втрат урожаю неможливо.

Працюючі з пестицидами повинні суворо дотримуватися правил особистої гігієни. Під час робіт забороняється їсти, пити, палити. Охорона здоров'я людей, які зайняті на проведенні хімічних заходів захисту рослин і виконують інші види робіт щодо догляду за посівами на оброблених пестицидами полях, а також забезпеченні санітарних норм якості сільськогосподарської продукції, вимагають суворого дотримання гігієнічних регламентів застосування пестицидів.

                                                              Державний фітосанітарний інспектор Михайло Ясінський